28 червня - День Конституції України
Сьогодні – День Конституції. Конституція – Основний Закон, за яким ми
всі з вами живемо з 28 червня 1996 року, коли після безсонної ночі
парламентський зал аплодував цій вкрай важливій для країни події
Конституцію постійно хочуть змінювати наші правителі – «каліфи на час».
Щоб возвеличити себе, збільшити свій владний термін, щоб стати
кількаразовими каліфами. Але час бере своє, каліфи розбігаються,
Конституція залишається. Разом із принципами законності, які покладено в
її основу.
А як же в народі в нас ставились до законності, права? СловОпис підібрав найпоказовіші приказки та прислів`я:
Без стовпів тин не стоїть.
В яке стадо залетів, так і каркай. Всяка птиця свою пісню співа.
Всі по містах, як горобці по гніздах.
Всякий кравець на свій аршин.
Всякий піп по-свойому й співа.
Де закони виповняють, там усі праві бувають.
Дурням закон не писаний.
Закон — не огонь: водою не заллєш. Закону грошима не зламаєш.
Закон — не ціпок: через коліно не поламаєш.
Закон города держить. Города — державу.
Закон для громади, що віжки для коня.
Закон і горе, що гора та море.
Закон, як дишло, куди повернеш —туди й вийшло.
Закон, як павутина: джміль проскочить, а муха заплутається. Джміль — заможний; муха — бідна.
Закони виконуються з примусу.
Закони добрі, та судді лихі.
Закони назад не пишуться.
Звичай — другий закон.
І сліпа коняка везе, як видющий на возі сидить.
Кожен молодець на свій образець.
Кожна дзвіниця має свої дзвони.
Між воронами — будь вороною; між солов’ями — співай соловйом.
Між який нарід попадеш, того й шапку надівай.
На віжках і коняка розумна.
На чиїй землі живеш, того народу й закони шануй.
На чиїй землі стоїш, того й воду пий.
Не сам гвіздок лізе в стіну: його молотом б’ють.
Не слід і законів писать, коли їх не сполнять.
Нужда законів не знає, а через них шагає.
Попав між вовків,— вий по-вовчи.
Про горе законів не пишуть.
Суворий закон винуватих творить.
У ворон — воронячий закон.
У всякім подвір’ї своє повір’я.
У всякого Мирона свої норови.
У всякого Мусія своя затія.
У всякої Пашки свої замашки.
У Сидора звичай, у Петра свій.
У чужий монастир не сунься із своїм уставом.
Хто не знає законів, той тільки не порушує їх.
Чий хліб жуй, того й закон шануй.
Що город, то й норов.
Що город, то народ; що монастир, той устав.
Що город, то норов; що двір, то й говір.
Що край, то звичай; що сторона, то новина.
Яка країна, такий і закон.
Немає коментарів:
Дописати коментар