Культура мовлення

 

Типові помилки у слововживанні
Неправильно                                               Правильно

Факт говорить багато	факт свідчить багато
Без відому	про що
Пропав без вісті	без відома
Без надобності	без потреби
Минає безнаказанно	минає безкарно
Безпосередньо бере участь у	бере безпосередню участь у
Любити до безтями	любити до нестями
Без утайки	відкрито
Витративши біля 10 гривень	витративши близько 10 гривень
Більше всього імпонує	більш за все імпонує
Більше п’ятдесяти	понад п’ятдесят
Варто запалити сірника, щоб	досить запалити сірника, щоб
В двох словах	двома словами
Вдоволь	вволю
Величиною	завбільшки
Їзда верхом	їзда верхи
Весь час так було	завжди так було
Вечером	увечері
В залежності від віку	залежно від віку
Взамін	замість
Виглядає, що	складається враження, що…
Поводилася високомірно	поводилася зверхньо
Висотою	заввишки
Вистачить звернутися	досить звернутися
Вище сил	понад силу
Говорити відкрито	говорити відверто,щиро
Відповідно з можливостями	відповідно до можливостей
В інший час	іншим часом
В кінці кінців	кінець кінцем, врешті-решт,зрештою
Вовік-віки	повік-віки
В обнімку	обійнявшись
Це в основному преса	це переважно преса
Вперше знайомитися	знайомитися
В останній час	останнім часом
В подальшому висвітлювати	надалі висвітлювати
Мені все рівно	мені байдуже, однаково

Чому ми так говоримо?

Повернемося до наших баранів

     Такими словами у фарсі «Адвокат П’єр Патлен» (приблизно 1479 році) суддя перепиняє мову багатого сукняра. Порушивши справу проти пастуха, який вкрав у нього овець, сукняр забув про позов і засипає докорами захисника пастуха, який не заплатив йому за шість ліктів сукна. Вираз означає: залишимо другорядні справи і повернемося до основної.

Не ликом шитий

     Лико – липова кора. З неї на Русі плели короби, «лапті». Взуття з лика носили бідні люди. Вислів «не ликом шитий» означав, що людина не з простих, не з бідних. Згодом його почали вживати у ширшому розумінні: він не простак.

Вогнем і мечем

     Вираз бере свій початок від давнього способу лікування ран, коли їх вирізували ножем та припалювали вогнем. Звідси виник вираз давньогрецького лікаря Гіппократа: «Що не вилікують ліки, то вилікує залізо; що не може вилікувати залізо, те лікується вогнем». Надалі ж цей вираз став вживатися у значенні: безжалісно винищувати, вдаючись до крайніх заходів.

За царя Гороха

     Вираз вживається у значенні: дуже давно, за глибокої давнини, «коли цар Горох з рибами воював». Походить з давніх українських казок.

Усе своє ношу з собою

     Автором цього вислову є мудрець Давньої Греції на ім’я Біант. Коли перси захопили багато грецьких міст на узбережжі Малої Азії, разом з іншими греками  Біант залишав рідне місто. Його запитали, чому він іде звідси, нічого не захопивши з собою із речей. На це Біант саме так і відповів: «Усе своє ношу з собою»,— маючи на увазі, що духовні цінності завжди важливіші за матеріальні. З того часу й живе ця фраза.

Бути на сьомому небі

     Цей вислів означає найвищу ступінь блаженства та щастя. А з’явився він завдяки ідеї грецького вченого Аристотеля про те, що світ складається з семи нерухомих сфер, на яких знаходяться всі зорі на планеті. Ось саме сьома сфера, на думку Аристотеля, й була місцем, де живуть боги, які проводять свій час у безтурботних радощах та веселощах.

Мудрість народна

Вмієш сказати – вмій і змовчати.

Не соромно мовчати, як нічого сказати.

Не завжди говори те, що знаєш, але завжди знай, що кажеш.

Менше говори – більше почуєш.

Мовчання — теж   відповідь.

Слово – срібло, мовчання – золото.

Слів не розкидаєш, добру славу маєш.

Мудрий з півслова розуміє.

Спершу слово зваж, а потім скаж.

Яскраві висловлювання про мову

     Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ).

     Хто ясно думає, той ясно й говорить ( Буало).

     Нема просто слова. Воно або прокляття, або привітання,

або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня,або правда, або світло, або темрява (Р. Гамзатов)

Аргументи мовчання

     Уміння говорити має поєднуватися з умінням, коли треба, помовчати. Німецький учений П. Вальфіш-Рулен сформулював 26 аргументів мовчання. Наведемо деякі найважливіші з них:

     якщо ваш співрозмовник роздратований, то краще помовчіть, щоб не дратувати його більше. Сперечатися з роздратованою людиною – це те саме, що підкласти дров до багаття;

     коли ви самі роздратовані, теж краще помовчати, щоб не сказа-ти чогось такого, про що пізніше жалкуватимете;

     якщо ви дуже довго говорили, то після цього помовчіть. Дайте можливість висловитися іншим;

     якщо вам хочеться поговорити про свої особисті справи й труднощі, а вас слухають сторонні люди, зважте на те, що їх це мало цікавить, і тому краще помовчіть;

     якщо ви недостатньо глибоко обізнані з обговорюваними питаннями, дайте можливість говорити тим, хто добре на них знається;

     мовчіть  у ситуації, за якої своєю розмовою ви могли б зрадити довірену вам таємницю;

     іноді краще промовчати, щоб просто не образити гідності іншого.