20 цікавих фактів про українську мову, які слід знати

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Пропонуємо вашій увазі 20 цікавих фактів про українську мову:

1. В українській мові є три форми майбутнього часу: проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

2. 448 року візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли (на території сучасної України), який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.

3. Українська була офіційною мовою Кубанської народної республіки у 1918-1920 роках .

4. Багато українських слів є ідентичними словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.

5. Cанскритолог Василь Кобилюх таким чином довів, що українська мова сформувалася у Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Походить із санскриту.

6. До ХІХ ст. українську мову називали руською.

7. В українській мові багато зменшувальних форм. Наприклад, “вороги” – “вороженьки”. Також мова унікальна тим, що зменшувальну форму можна вивести навіть із дієслова: “спатонькати”.

8. Найуживанішою літерою є “П”. Найбільша кількість слів починається на неї. Найменш уживаною є “Ф”. Слова з цією літерою зазвичай запозичені.

9. Найдовшим словом в українській мові є “дихлордифенілтрихлорметилметан” (хімікат, що використовують для боротьби зі шкідниками). Слово складається з 30 літер.

10. Кличний відмінок вирізняє українську мову поміж інших слов’янських. Він також є у грецькій та латинській мовах. 

11. В українській мові дві літери “г”. Звичайна “г” передає дзвінкий гортанний фрикативний звук, як у словах “говорити” чи “гора”. Цей звук існує також у словацькій, чеській, нідерландській мовах та івриті. Буква “ґ” передає дзвінкий м’якопіднебінний проривний звук, як у словах ґудзик, дзиґа. Цей звук існує у більшості мов світу, зокрема в російській.

12. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

13. До ХІХ ст. в українській мові існувало понад 50 систем письма.

14. В кінці ХVІ – на початку ХІХ ст. в Україні використовували систему письма “козацький скоропис”. Написання літер у ній відрізнялося від прийнятого в кирилиці.

15. Українська мова має напівофіційний статус в окрузі Кук штату Іллінойс. США. До складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями, де існує велика українська спільнота.

16. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря – сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова “серп”, що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова “груда” – мерзла колія на дорозі).

17. Найбільше синонімів в українській мові має слово “бити” – 45.

18. Згідно зі словником Національної академії наук України, українська мова налічує близько 256 тис. слів.

19. Першим літературним виданням сучасною українською мовою є “Енеїда” Івана Котляревського.

20. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові – ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас через 5 тис. років.
Джерело