Життя українських письменників: зворотній бік медалі

Митці, без сумніву, найкращі провідники у світ духовного розвитку та вдосконалення світобачення, а у деяких випадках – ще й  у майбутнє. Однак, часто упередження щодо елітарного статусу(або ж навпаки – зовсім простацького) робить з відомих письменних людей мало не ідолів. Безперечно, такі люди відіграли або ж досі відіграють визначну роль у формування суспільної думки, однак «за лаштунками» це звичайнісінькі такі собі люди. З власними примхами, шкідливими звичками, простим гумором та звичайними, неримованими словами. Тому з нагоди Всесвітнього Дня письменника представляємо вашій увазі деякі історії з життя письменних людей.

Остап Вишня

• Коли Остапа Вишню запитували: «Що на Вас вплинуло, чому Ви почали писати?», письменник напівжартома, напівсерйозно відповідав:

–        Головну роль у формуванні майбутнього письменника взагалі відіграє природа – всіляка там картопля, коноплі, бур’яни… На мене також вплинула особлива «система освіти» на селі. Там завжди багато роботи, і до неї привчають змалечку. Перша моя наука – це гуси. Випасанням гусей займалися наймолодші. Після цього йде вищий курс – свині. Цю справу доручали громадянинові від шести років. Потім йшли такі «курси»: телята, вівці, корови, коні. Саме тоді, сидячи в болоті й випасаючи худобу, я зрозумів, що мені треба писати.

• Коли його питали: «Як ви пишете?», отримували жартівливу відповідь:

–   А так: беру папір, олівця, сідаю собі та й пишу.

• …Дивовижно, бо Остап Вишня не втрачав почуття гумору навіть у таборах!

Досі у пам’яті фрагмент допиту:

«Слідчий: Ви хотіли вчинити замах на товариша Постишева у приміщенні ЦК…

Вишня: Не так було.

Слідчий: А як?

Вишня: Я предпочитаю убивать на свежем воздухе…»

 Микола Бажан 

• «Бажан відчував, що й за ним ось-ось мають прийти. Зібрав речі про всяк випадок і… понад рік щоночі (!) спав у штанях, бо не хотів виглядати нещасним перед своїми екзекуторами – стояти в спідній білизні й безпомічно намацувати в темряві окуляри (він з дитинства недобачав).»

Максим Рильський

• …написання «Пісні про Сталіна» – «наказ згори». Вона й врятувала поета від загибелі.
• …Максим Тадейовим був солістом аматорського джаз-бенду!

Іван Франко

• любив «тихе полювання» — збирання грибів і рибалку. Вудкою літератор не користувався, бо полюбляв сітки, які сам і плів.
• Франко любив піші прогулянки та мріяв про велосипед, якого так і не придбав.

Улас Самчук 

• був одним із кандидатів на Нобелівську премію з літератури, однак відмовився від неї. Вважав, що не гідний такого звання.

Павло Тичина:

• Його принципи: жити з дружиною нелегко, одначе жити без неї ще важче:)
• Його побут: «Парубоцький непорядок»: стілець, а всі столи, всі підвіконня, вся підлога, робочий стіл були закладені книжками. Лише посередині кімнати вузенька стежечка для проходу…
• Його «Партія веде» насправді… протилежного спрямування. Ще в травні 1920-го на Софійському майдані Павло Григорович палко вітав українсько-польське військо, яке витурило з Києва більшовиків.
• Його далеким пращуром був …полковий старшина Гнат Тичина, один із найближчих соратників гетьмана Полуботка! Завдяки золоту Полуботка прізвище Тичини ніколи не фігурувало в протоколах допитів письменників, ув’язнених НКВС і репресії йому не загрожували.

Юрій Яновський:

• …саме Яновський запросив на зйомки до Одеси московську красуню Юлію Солнцеву. Однак, двобій за її серце виборов режисер-початківець Олександр Довженко;
• …«письменницька кухня» Яновського: вільний від зайвих речей стіл і неодмінний стос паперу;
• …бідність довела письменника до того, що він закладав цілі пакунки своїх улюблених книжок!
• …провідні лікарі столиці помилилися у діагнозі письменника: замість виразки шлунку встановили інфаркт серця. Що й спричинило смерть.

Автор: Яна Хром’як